Усі ви чули про утримання дітей у кріслі стоматолога. Сьогодні хотілося б трохи розкрити цю тему. Ні для кого не секрет, що робота з дітьми особлива, у деяких моментах складна, адже треба вловити цю ніжну дитячу психологію.
А якщо задуматися про наявність нюансів поведінки дитини, побачивши лікаря, особливо стоматолога? Усі різні, абсолютно всі. Хтось сором’язливий, хтось боягуз, хтось гіперактивний.
Тепер уявімо ситуацію…
Наприклад, мама знайшла дірочку в зубику у своєї принцеси. Звісно, як відповідальна мама повела дочку до стоматолога. Лікар діагностував карієс і приступив до лікування. Принцесі неспокійно, принцеса дуже переживає, не хоче відпускати мамину руку. Лікар продовжує робити свою роботу, дитина плаче (швидше за все, що переживає – подумали мама з лікарем).
Все дивно дирчить, пахне чимось неприємним, ллється вода в рот, підозрілі предмети навколо і біль, який чомусь мені завдає цей лікар, якого я зовсім не знаю.
У багатьох був досвід відчувати біль або неприємні відчуття в зубі, на жаль, можна зрозуміти що в голові у нашої дитини.
Півгодини (всього-то) і зуб полікували. АЛЕ! Принцеса наша у стресі, заплакана, налякана, небалакуча. Тепер вона знає про існування крісла, страшного лікаря і тепер навряд чи прийде ще. Ну якщо, звичайно, силоміць її не приведуть.
Дуже важливою є послідовність: знайомство, контакт, дружба. Так, це займає час і сили, але результат того вартий.
На сьогоднішній день існують різні способи лікування для хвилюючих дітей, які вже налякані, з неприємним досвідом лікування. Починаючи від дружби і налагодження контакту з лікарем, закінчуючи допоміжними засобами, такими як седація закис азоту або лікування уві сні. Головне – знайти правильний підхід.
І найкраще приводити дитину до стоматолога вперше просто для знайомства. Адже очікування болю це теж біль, то давайте берегти наших дітей від цього почуття.
