У багатьох людей існує думка, що медикаментозний сон, це дуже небезпечно. Але науково технічний прогрес не стоїть на місці. На сьогоднішній день можна з упевненістю сказати, що медикаментозний сон – це звичайна процедура, яку сьогодні здійснюють при різних медичних маніпуляціях (в стоматології, косметології, при різноманітних обстеженнях організму людини). Така процедура, як медикаментозний сон, вже досить досконало відпрацьована, а всі ризики зведені на мінімум.
Що стосується лікування зубів у дітей у медикаментозному сні, то ця процедура у всьому світі практикується вже досить давно. Це дозволяє достатньо комфортно усунути біль, уникнути істерики дітей під час візиту до стоматолога, не нав’язувати страх лікування зубів у майбутньому, тому що пацієнт пам’ятає тільки те, як він зайшов до кабінету.
Показання до лікування у медикаментозному сні:
- діти віком до 6-ти років,
- коли потрібно зробити великий об’єм роботи, для якого потрібно декілька візитів,
- емоційно-лабільні діти (діти, з якими неможливо домовитись, які бояться стоматологів),
- гіперактивні діти (непосидючі діти),
- діти з неврологічними особливостями чи вадами (вроджені чи набуті захворюваннях ЦНС епілепсія, судомним синдромом, підвищена судомна готовність; ДЦП, – діти аутисти
- діти, які мають в анамнезі алергію на місцеві анестетики,
- діти, які мають в анамнезі анафілактичний шок, або набряк Квінке
Відносні протипоказання для лікування
- утруднення носового дихання,
- повний шлунок (коли пройшло менше 6-ти годин після прийому їжі),
- гострі захворювання верхніх дихальних шляхів,
- гостра печінкова та ниркова недостатність,
- декомпенсація цукрового діабету,
- гемофілія та інші захворювання крові (можливі тяжкі кровотечі, які тяжко піддаються лікування),
- декомпенсація кардіальної патології,
- інфекційні захворювання,
- стоматит.
Підготовка дитини до лікування у медикаментозному сні:
Для безпечного і успішного проведення медикаментозного сна велика доля успіху залежить від батьків пацієнта. Оскільки вони повинні приділити велику увагу своєму чаду, останній прийом їжі повинен бути не пізніше ніж за 6 годин до оперативного втручання, щоб уникнути виникнення блювотного рефлексу і як наслідок аспірації блювотними масами.
Клініко-лабораторне дослідження :
- загальний аналіз крові з часом згортання та лейко формулою,
- загальний аналіз сечі,
- ЕКГ при необхідності (на розсуд анестезіолога),
- біохімічний аналіз крові,
- заключення від педіатра,
- при наявності супутньої патології – консультація суміжних спеціалістів.
