Щоб завоювати довіру дитини, налагодити з нею контакт і зв’язок ми маємо доносити інформацію і спілкуватися з нею зрозумілою мовою для дитячого сприйняття.
Починаючи з першого візиту й підготовки до нього, ви не говорите дітям, що «ми йдемо лікувати зуби», «ставити пломби». А замість цього – «йдемо знайомитися з лікарем», «рахувати зуби», «перевіряти як чистимо зубки вдома», «фотографувати», «отримувати подарунки від феї».
У жодному разі не вживайте виразів з часткою «не»: «не бійся», «буде не боляче», «не страшно», «тебе не ображатимуть». Зазвичай діти чують все без частки «не» і їх ця інформація починає насторожувати, вони хвилюються і йдуть до лікаря з передчуттям чогось для них небезпечного.
Діагнози такі як карієс, пульпіт, періодонтит ми теж не вживаємо при розмові з дітьми. На зубах є мікроби, які їдять солодощі і псують зубки. Їх потрібно вимивати, вичищати, виганяти з ротика.
Анестезій, уколів, знеболення ми не робимо, комарики в нас не кусають. Ми «крапаємо на зуб спеціальними заморожуючими краплями», які «постачає Ельза з мультфільму «Холодне серце», «зубчик стає ніби холодним», «мікроби засинають і не кусаються». Потім «зуб розморожується» і в цьому допомогає спеціальна цукерка.
Слово «кофердам» є теж незрозумілим для маленьких пацієнтів, тому ми говоримо: «на зубчик одягаємо спеціальне колечко або заколку і зверху батут, на якому будуть стрибати мікроби, ми їх збираємо і до ротика вони потрапляти не будуть». Для дівчаток ми можемо говорити: «на зубчик одягаємо або сукню, або спідничку».
Також зуби ми не свердлимо, адже не ремонт робимо. І не пломбуємо. Ми «миємо зуб душем, спеціальним шампунем , мажемо клеєм, світимо ліхтариком і клеїмо гарну наліпку, щоб зуб був білим і чистим».
Щодо покриття зубів коронками, то ми дитині говоримо: «на зубі буде корона як у принцеси»(якщо це стосується дівчат) або «буде зуб залізної людини із супер силою» – таке пояснення більше підходить для хлопчиків.
Дуже важливий момент – ні в якому разі не запитуйте після візиту «чи було боляче?», «чи страшно?», «чи ображали?». Адже, діти більше вірять своїм батькам, хочуть щоб їх пожаліли. Тому справді почнуть замислюватися над тим, що можливо і було боляче, і ой як страшно. Навпаки, дитині потрібна вербальна похвала. Зустріти її після візиту зі словами «який ти молодець!», «супер сміливий!», «справжній герой!» буде дуже важливим і необхідним для вашої дитини! У дитини ніби відкривається друге дихання, з’являється стимул і бажання приходити до нас наступного разу.
